дивовисько

Дивовисько, -ка

с.

1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов.

2) Удивительное явленіе.

Значення в інших словниках

1. дивовисько — диво́висько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дивовисько — -а, с. Те саме, що диво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дивовисько — див. диво  Словник синонімів Вусика
4. дивовисько — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. дивовисько — ДИВО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що ди́во. [Горожанин:] Я в минулу середу бачив Рудого.. От дивовисько було! Такий був п’яний та розхристаний, що жінки іншою вулицею обходили! (Мам., Тв., 1962, 116).  Словник української мови в 11 томах