дивовисько
ДИВО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що ди́во.
[Горожанин:] Я в минулу середу бачив Рудого.. От дивовисько було! Такий був п’яний та розхристаний, що жінки іншою вулицею обходили! (Мам., Тв., 1962, 116).
Словник української мови (СУМ-11)ДИВО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що ди́во.
[Горожанин:] Я в минулу середу бачив Рудого.. От дивовисько було! Такий був п’яний та розхристаний, що жінки іншою вулицею обходили! (Мам., Тв., 1962, 116).
Словник української мови (СУМ-11)