дивовина

ДИВОВИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що дивови́жа.

Чи се ж таки не диво, Та й не дивовина, Щоб по тижню мед, пиво Смоктала дівчина! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 178);

Захар у згоді мотнув чубатою головою, навіть посміхнувся, згадуючи дивовину (Горд., І, 1959. 93).

Значення в інших словниках

1. дивовина — -и, ж., рідко. Те саме, що дивовижа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дивовина — див. диво  Словник синонімів Вусика