дивовище

ДИВО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що ди́во.

Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Фр., IV, 1950, 505);

— Бацили позамерзають.. Ми не занесемо на собі на той світ цих дивовищ (Н.-Лев., IV, 1956, 270).

Значення в інших словниках

1. дивовище — диво́вище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дивовище — -а, с. Те саме, що диво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дивовище — див. диво  Словник синонімів Вусика
4. дивовище — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал.  Словник синонімів української мови