дивогляд

ДИВОГЛЯ́Д, у, ч., діал. Диво.

Так голосно вона кричала, що всі сусіди стали збігатися, як на який дивогляд (Черемш., Тв., 1960, 75);

Не скорив тебе [волошко] той садівник, Що дивогляди виводити звик, Що простуватих дивує сусідів Барвами різних гібридів (Рильський, Троянди.., 1957, 6).

Значення в інших словниках

1. дивогляд — дивогля́д іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. дивогляд — -у, ч., діал. Диво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дивогляд — дивогля́д (дивогле́д) дивак (ср, ст): Вліплені в неї з виразом зацікавлення і подиву сиві очі дивогляда справляли їй якийсь неспокій і заразом побуджували до сміху (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. дивогляд — див. диво  Словник синонімів Вусика
5. дивогляд — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал.  Словник синонімів української мови