дихнути
Дихнути, -ну, -неш
гл.
1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32.
2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться. Кв. II. 305.
Словник української мови ГрінченкаДихнути, -ну, -неш
гл.
1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32.
2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться. Кв. II. 305.
Словник української мови Грінченка