дихтіти

Дихті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.

Значення в інших словниках

1. дихтіти — -чу, -тиш, недок., зах. Швидко і тяжко дихати через спеку.  Великий тлумачний словник сучасної мови