дияволенний Дияволенний, -а, -е Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань). Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дияволенний — -а, -е, діал. Чортів, диявольський. Великий тлумачний словник сучасної мови дияволенний — Дияволе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)