дмухання

Дму́хання, -ня

с.

1) Дутье.

2) Пыхтѣніе.

Значення в інших словниках

1. дмухання — дму́хання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дмухання — -я, с. Дія за знач. дмухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дмухання — ДМУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. дму́хати. Ти сьогодні врятувався, та пожди до ночі, туре! Ввечері мене не зрадить вітру дмухання похмуре (Перв., З глибини, 1956, 232).  Словник української мови в 11 томах