дмухання
Дму́хання, -ня
с.
1) Дутье.
2) Пыхтѣніе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дмухання — дму́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дмухання — -я, с. Дія за знач. дмухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дмухання — ДМУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. дму́хати. Ти сьогодні врятувався, та пожди до ночі, туре! Ввечері мене не зрадить вітру дмухання похмуре (Перв., З глибини, 1956, 232). Словник української мови в 11 томах