1. Словник української мови в 11 томах

дмухання

ДМУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. дму́хати.

Ти сьогодні врятувався, та пожди до ночі, туре! Ввечері мене не зрадить вітру дмухання похмуре (Перв., З глибини, 1956, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дмухання — дму́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дмухання — -я, с. Дія за знач. дмухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дмухання — Дму́хання, -ня с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе. Словник української мови Грінченка