Словник української мови Грінченка

добродієчко

Добродієчко, -ка

м. ум. отъ добродій.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. добродієчко — ДОБРО́ДІЄЧКО, а, ч., заст. Пестл. до добро́дій 1. Ївга, бачачи, що він дивиться, як і добрий, поклонилася йому низенько і каже: – Дозвольте, добродієчку, попрохати вас об своїй нужді! (Г. Квітка-Основ'яненко); Як дійшла ця чутка й до отця-неньки..  Словник української мови у 20 томах