добродієчко
Добродієчко, -ка
м. ум. отъ добродій.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добродієчко — ДОБРО́ДІЄЧКО, а, ч., заст. Пестл. до добро́дій 1. Ївга, бачачи, що він дивиться, як і добрий, поклонилася йому низенько і каже: – Дозвольте, добродієчку, попрохати вас об своїй нужді! (Г. Квітка-Основ'яненко); Як дійшла ця чутка й до отця-неньки.. Словник української мови у 20 томах