Словник української мови Грінченка

добротливий

Добротливий, -а, -е

Добродушный, благодушный.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. добротливий — Сумирний, смирний, добросердий, добросердечний, лагідний, ласкавий, злагідний, тихий, несварливий, м'який серцем, р. плохий, сов. добродушний.  Словник синонімів Караванського
  2. добротливий — -а, -е, рідко. Те саме, що добродушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добротливий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
  4. добротливий — ДОБРОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доброду́шний. Будь щаслива, Добротлива, То й ми в добрі будем (Г.-Арт., Байки.., 1958, 176); Знехотя, з удавано добротливим буркотінням рушив Повчанський до комори (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85).  Словник української мови в 11 томах