добутний

Добутний, -а, -е

Благопріобрѣтенный. добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. добутна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у.

Значення в інших словниках

1. добутний — -а, -е, діал. Придбаний, набутий.  Великий тлумачний словник сучасної мови