добутний

добутни́й

-а, -е, діал.

Придбаний, набутий.

Значення в інших словниках

1. добутний — Добутний, -а, -е Благопріобрѣтенный. добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. добутна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка