добутний
добутни́й
-а, -е, діал.
Придбаний, набутий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добутний — Добутний, -а, -е Благопріобрѣтенный. добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. добутна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у. Словник української мови Грінченка