довбати
Довба́ти, -ба́ю, -єш
гл.
1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097.
2) Ковырять. Довбати в носі.
Словник української мови ГрінченкаДовба́ти, -ба́ю, -єш
гл.
1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097.
2) Ковырять. Довбати в носі.
Словник української мови Грінченка