довжити

Довжити, -жу, -жиш

гл.

1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. Черном.

2) Довжити. Проходить ралом по нивѣ въ длину ея. Нѣжин. у. Н. Вол. у. Чуб. VII. 400.