Значення в інших словниках
-
довідний —
Дові́дний: — переконливий [46-2]
Словник з творів Івана Франка
-
довідний —
довідни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
довідний —
-а, -е. 1》 Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент. Довідний приклад. 2》 Який може бути доведений. Довідне положення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довідний —
ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)...
Словник синонімів української мови
-
довідний —
До́відни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
довідний —
ДОВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент; Довідний приклад. 2. Який може бути доведений. Довідне положення.
Словник української мови в 11 томах