довідний

ДОВІДНИ́Й, а́, е́.

1. Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини.

Довідний аргумент; Довідний приклад.

2. Який може бути доведений.

Довідне положення.

Значення в інших словниках

1. довідний — Дові́дний: — переконливий [46-2]  Словник з творів Івана Франка
2. довідний — довідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. довідний — -а, -е. 1》 Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент. Довідний приклад. 2》 Який може бути доведений. Довідне положення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. довідний — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)...  Словник синонімів української мови
5. довідний — До́відни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. довідний — Довідний, -а, -е Доказательный.  Словник української мови Грінченка