Словник української мови Грінченка

догаряти

I. Догаряти

= догоряти.

---------------

II. Догаряти и догоряти, -ряю, -єш

гл.

1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг.

2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Н. Вол. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.

Словник української мови Грінченка