дожевріти Дожевріти, -рію, -єш гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дожевріти — доже́вріти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови дожевріти — -іє, док. Закінчити жевріти (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови дожевріти — ДОЖЕ́ВРІТИ, іє, док. Закінчити жевріти (у 1, 2 знач.). Дожевріло й згасло рожеве сяйво (Дн. Чайка, Тв., 1960,87). Словник української мови в 11 томах