Словник української мови Грінченка

дожин

Дожин, -ну

м. Конецъ жатвы.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дожин — дожи́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дожин — -у, ч. Завершення жнив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дожин — див. жнива  Словник синонімів Вусика