сов. в.докурити, -рю, -риш,гл. Докуривать, докурить.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
докурювати —
доку́рювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
докурювати —
-юю, -юєш, недок., докурити, -курю, -куриш, док., перех. і без додатка. Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
докурювати —
ДОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі. Чоловіки поспіхом докурюють і вибивають чорні від кіптяви люльки (М. Ол.
Словник української мови в 11 томах