докурювати

доку́рювати

-юю, -юєш, недок., докурити, -курю, -куриш, док., перех. і без додатка.

Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі.

Значення в інших словниках

1. докурювати — доку́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докурювати — Доку́рювати, -рюю, -рюєш, -рює  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. докурювати — ДОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі. Чоловіки поспіхом докурюють і вибивають чорні від кіптяви люльки (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах
4. докурювати — Докурювати, -рюю, -єш сов. в. докурити, -рю, -риш, гл. Докуривать, докурить.  Словник української мови Грінченка