домітати
Домітати, -таю, -єш
сов. в. домести, -мету, -теш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Словник української мови ГрінченкаДомітати, -таю, -єш
сов. в. домести, -мету, -теш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Словник української мови Грінченка