Значення в інших словниках
-
домітати —
доміта́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
домітати —
-аю, -аєш, недок., домести, -ету, -етеш, док., перех. і без додатка. Закінчувати мести що-небудь; мести до певної межі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
домітати —
ДОМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех. і без додатка. Закінчувати мести що-небудь; мести до певної межі. *Образно. Пролетів на білих гривастих конях січень, вже й лютий домітає з небесних засіків останні сніги (Цюпа, Грози.., 1961, 186).
Словник української мови в 11 томах
-
домітати —
Домітати, -таю, -єш сов. в. домести, -мету, -теш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Словник української мови Грінченка