донімати
Донімати, -маю, -єш
сов. в. доняти, дійму, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.
Словник української мови ГрінченкаДонімати, -маю, -єш
сов. в. доняти, дійму, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.
Словник української мови Грінченка