допалати

Допалати, -лію, -єш

гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.

Значення в інших словниках

1. допалати — допала́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. допалати — ДОПАЛА́ТИ, а́є, док. Палаючи (у 1, 2, 5, 6 знач.), догоріти до кінця. В полтавський час Батурин допалав, Коли не стало лейстрових батав (Яр Славутич); І насититься кров'ю земля, І останні церкви допалають (із журн.  Словник української мови у 20 томах