Орфографічний словник української мови

допалати

допала́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. допалати — ДОПАЛА́ТИ, а́є, док. Палаючи (у 1, 2, 5, 6 знач.), догоріти до кінця. В полтавський час Батурин допалав, Коли не стало лейстрових батав (Яр Славутич); І насититься кров'ю земля, І останні церкви допалають (із журн.  Словник української мови у 20 томах
  2. допалати — Допалати, -лію, -єш гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.  Словник української мови Грінченка