Словник української мови Грінченка

дорожній

Дорожній, -я, -є

Дорожный, находящійся въ дорогѣ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дорожній — доро́жній прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дорожній — Шляховий, колійний; (костюм) для дороги, подорожній, мандрівницький; (стовп) придорожній.  Словник синонімів Караванського
  3. дорожній — -я, -є. 1》 Прикм. до дорога 1). || Стос. до дороги (у 4 знач.). 2》 Признач. для дороги (у 4 знач.). 3》 Який перебуває в дорозі (у 4 знач.). || у знач. ім. дорожній, -нього, ч. Той, хто перебуває в дорозі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дорожній — ДОРО́ЖНІЙ (пов'язаний з дорогою, призначений для дороги, подорожі), ПОДОРО́ЖНІЙ, ШЛЯХОВИ́Й рідше. Що два, то не один. І в пригоді якій, в випадку дорожнім — мало що може трапитися в дорозі — завше є на що опертися (Г.  Словник синонімів української мови
  5. дорожній — Доро́жній, -ня, -нє; -ні, -ніх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дорожній — ДОРО́ЖНІЙ, я, є. 1. Прикм. до доро́га 1. Уже ступив [Федір] на сухе дорожнє груддя, як раптом збоку, з очеретів, бурхонув вітер (Мушк., Серце.., 1962, 21); На дорожніх вибоїнах фаетон підкидало так, що кожної секунди він міг перекинутись (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах