дорожній
ДОРО́ЖНІЙ (пов'язаний з дорогою, призначений для дороги, подорожі), ПОДОРО́ЖНІЙ, ШЛЯХОВИ́Й рідше. Що два, то не один. І в пригоді якій, в випадку дорожнім — мало що може трапитися в дорозі — завше є на що опертися (Г. Хоткевич); Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу (О. Гончар); Подорожніх видатків половину беру на себе (Леся Українка); Раїса, в сіренькому подорожньому одінні, ..була бадьорна (Олена Пчілка).
ШЛЯХОВИ́Й (стосовний будівництва та обслуговування, охорони шляхів, доріг), ДОРО́ЖНІЙ. Жив він на краю лісу при трасі, біля шляхової дільниці (І. Ле); Тарантас спустився в долину і наблизився до самотньої хатинки.. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови