Словник української мови Грінченка

досвітчанин

Досвітчанин, -на

м. Парень, ходящій на досвітки. досвітчане. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Конст. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. досвітчанин — -а, ч., заст. Хлопець, який ходить на досвітки (див. досвітки II).  Великий тлумачний словник сучасної мови