досвітчаний
Досвітчаний, -а, -е
1) Предразсвѣтный. Сим. 185.
2) Сдѣланный во время досвіток. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітчана мати. Женщина, въ домѣ которой собираются досвітки. Борз. у.
Словник української мови Грінченка