досидіти

Досиджувати, -джую, -єш

сов. в. досидіти, -джу, -диш, гл. Досиживать, досидѣть. Досиділи трохи не до півночі. Левиц. Пов. 278.

Значення в інших словниках

1. досидіти — доси́діти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. досидіти — [досид'ітие] -иджу, -диеш; нак. -ид', -ид'теи  Орфоепічний словник української мови
3. досидіти — див. досиджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. досидіти — ДОСИ́ДІТИ див. доси́джувати.  Словник української мови в 11 томах