доткливо

Доткливо

нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене, Г. Барв. 344.

Значення в інших словниках

1. доткливо — доткли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. доткливо — заст. Присл. до доткливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доткливо — ДОТКЛИ́ВО. Присл. до доткли́вий. Кашель перестає сливе зовсім, тільки на серці частенько млоїть (щовечора щось там колупає і таки досить доткливо) (Л. Укр., V, 1956, 340).  Словник української мови в 11 томах