дотліти

Дотліва́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. дотліти, -лію, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.

Значення в інших словниках

1. дотліти — дотлі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дотліти — див. дотлівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дотліти — ДОТЛІ́ТИ див. дотліва́ти.  Словник української мови в 11 томах