дотліти
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. дотліти, -лію, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. дотліти, -лію, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.