дохтор

Дохтор, -ра

м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.

Значення в інших словниках

1. дохтор — до́хтор → дохтір  Лексикон львівський: поважно і на жарт