дочутися

Дочуватися, -ваюся, -єшся

сов. в. дочутися, -чуюся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.

Значення в інших словниках

1. дочутися — дочу́тися дієслово доконаного виду прислухатися; дізнатися з розповідей  Орфографічний словник української мови
2. дочутися — див. дочуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дочутися — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. дочутися — ДОЧУ́ТИСЯ див. дочува́тися.  Словник української мови в 11 томах