1. Словник української мови Грінченка

дочутися

Дочуватися, -ваюся, -єшся

сов. в. дочутися, -чуюся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дочутися — дочу́тися дієслово доконаного виду прислухатися; дізнатися з розповідей Орфографічний словник української мови
  2. дочутися — див. дочуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дочутися — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. дочутися — ДОЧУ́ТИСЯ див. дочува́тися. Словник української мови в 11 томах