дошка
Дошка, -ки
ж.
1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154.
2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118.
3) Лопасть руля у плота. см. керма. Шух. І. 181.
4) Судна дошка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. ум. дощечка. Ном. № 5227.
Словник української мови Грінченка