дощ
Дощ, -щу
м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пищить, дощ як відром іллє, дощ як з коновки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь сито. Мелкій дождь. Мнж. 164. курячий дощ, з сонцем дощ, свинячий дощ, сліпий дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. ум. дощик, дощичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. ув. дощище.
Словник української мови Грінченка