1. Словник української мови Грінченка

дощ

Дощ, -щу

м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пищить, дощ як відром іллє, дощ як з коновки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь сито. Мелкій дождь. Мнж. 164. курячий дощ, з сонцем дощ, свинячий дощ, сліпий дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. ум. дощик, дощичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. ув. дощище.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дощ — (сильний) розм. злива, хлюща, хлющ. Словник синонімів Полюги
  2. дощ — дощ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. дощ — д. дощовиця, моква; (як з відра) злива, (з громом) гроза; (дрібний з туманом) мряка, мжичка, мигичка, мрячка; (дощова погода) сльота, д. плюта; (питань) потік, град; дощик, дощичок. Словник синонімів Караванського
  4. дощ — [дошч] доушчу, ор. -шчем, м. (на) доушч'і, р. мн. доушч'іў Орфоепічний словник української мови
  5. дощ — -у, ч. 1》 Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Кислотний дощ — дощ, який містить сірчану кислоту. Курячий (сліпий) дощ — короткочасний дощ у сонячний день. 2》 перен., чого, з означенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дощ — дощ: ◊ пасу́є як свини́ в дощ → пасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. дощ — Голий дощу не боїться. Бо його одяг не змокне. Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом. Легко видитися на терпіння інших, будучи безпечним. Дощ, замість піти де просять, пішов там, де сіно косять. Замість помогти, шкодить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. дощ — Дощавиця, дощик, дощик-накрапайчик, дощисько, дощичок, дощище, дощовиця, дощолий, дощопад, дощ-прийшлик, дощура, дощуряка, залива, злив, злива, імжа, капіж, капота, капотіж, капусняк (дрібний дощ), леля, лептавиця (сніг з дощем), лея, ливень, мгичка... Словник синонімів Вусика
  9. дощ — Вид атмосферних опадів, що складається з крапель води діаметром 0,5-5 мм; див. атмосферні опади. Універсальний словник-енциклопедія
  10. дощ — з дощу́ та під ри́нву. Від однієї небезпеки, біди до ще гіршої. З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З усн. мови). золоти́й дощ. Великі прибутки; гроші. Фразеологічний словник української мови
  11. дощ — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Словник синонімів української мови
  12. дощ — Дощ, дощу́, -ще́ві, -ще́м; дощі́, -щі́в, -ща́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. дощ — ДОЩ, у́, ч. 1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Укр.. присл.., 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Л. Укр., III, 1952, 483); *Образно. Словник української мови в 11 томах