дощ
Голий дощу не боїться.
Бо його одяг не змокне.
Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.
Легко видитися на терпіння інших, будучи безпечним.
Дощ, замість піти де просять, пішов там, де сіно косять.
Замість помогти, шкодить.
Дощ і сніг на небі не зогніють, але на землю прийдуть.
Незмінне право природи.
З великої хмари, малий дощ.
З великої надії буває найменша користь.
З під ринви та на дощ.
З одного клопоту у ще більший. Ринва — рура, якою спливає дощ з даху.
Мокрий дощу не боїться.
Хто бідує, біди іншої не боїться, бо вже привик.
Не кожна хмара приносить дрщ.
Не кожна обіцянка справджується.
Не треба в Бога дощу просити, він буде, як зачнем сіно косити.
Прийде тоді, коли замість, -помочі наробить шкоди.
У літі бочка дощу, а ложка болота, а в осени ложка дощу, а бочка болота.
В літі болото багато скоріш висихає, як в осени.
Хто дає дощ, той дасть і погоду.
Бог дає дощ і погоду по своїй волі та у свій час.
Як нема дощу в час, то нема і хліба в нас.
Посуха нищить засіви.
Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там де жнуть, не там де просять, а там де сіно косять.
Погода часто приносить селянам прикрості влітку.
Хіба тобі дощ за шию ллє ?
Хіба тебе стосується ця справа?
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Якщо весною дощ щедро поливає землю, то восени буде добрий врожай.
Значення в інших словниках
- дощ — (сильний) розм. злива, хлюща, хлющ. Словник синонімів Полюги
- дощ — дощ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дощ — д. дощовиця, моква; (як з відра) злива, (з громом) гроза; (дрібний з туманом) мряка, мжичка, мигичка, мрячка; (дощова погода) сльота, д. плюта; (питань) потік, град; дощик, дощичок. Словник синонімів Караванського
- дощ — [дошч] доушчу, ор. -шчем, м. (на) доушч'і, р. мн. доушч'іў Орфоепічний словник української мови
- дощ — -у, ч. 1》 Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Кислотний дощ — дощ, який містить сірчану кислоту. Курячий (сліпий) дощ — короткочасний дощ у сонячний день. 2》 перен., чого, з означенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дощ — дощ: ◊ пасу́є як свини́ в дощ → пасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дощ — Дощавиця, дощик, дощик-накрапайчик, дощисько, дощичок, дощище, дощовиця, дощолий, дощопад, дощ-прийшлик, дощура, дощуряка, залива, злив, злива, імжа, капіж, капота, капотіж, капусняк (дрібний дощ), леля, лептавиця (сніг з дощем), лея, ливень, мгичка... Словник синонімів Вусика
- дощ — Вид атмосферних опадів, що складається з крапель води діаметром 0,5-5 мм; див. атмосферні опади. Універсальний словник-енциклопедія
- дощ — з дощу́ та під ри́нву. Від однієї небезпеки, біди до ще гіршої. З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З усн. мови). золоти́й дощ. Великі прибутки; гроші. Фразеологічний словник української мови
- дощ — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Словник синонімів української мови
- дощ — Дощ, дощу́, -ще́ві, -ще́м; дощі́, -щі́в, -ща́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дощ — ДОЩ, у́, ч. 1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Укр.. присл.., 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Л. Укр., III, 1952, 483); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- дощ — Дощ, -щу м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пищить, дощ як відром іллє, дощ як з коновки. Сильный дождь. Мнж. 164. Словник української мови Грінченка