1. Фразеологічний словник української мови

дощ

з дощу́ та під ри́нву. Від однієї небезпеки, біди до ще гіршої. З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З усн. мови).

золоти́й дощ. Великі прибутки; гроші. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (О. Гончар).

як (мов, нена́че і т. ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости́, з’явля́тися, виника́ти і т. ін. Швидко й у великій кількості. Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко); Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди (у Трускавець) грошовиті люди (З журналу). як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський). як (нена́че) гриби́. Полки партизанські ростуть як гриби... (І. Нехода); Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний); Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш); // зі сл. шви́дко. Дуже інтенсивно. Не ростуть (будинки) так швидко, як гриби після дощу, однак .. ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову (з я́сно́го не́ба), зі сл. па́дати, упа́сти і под. Зовсім несподівано; раптово. На світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський); Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний); Докійка здивовано глянула на подругу.— Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихо, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський); Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький).

як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). (Охрім (до Гордія):) Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький). 2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дощ — (сильний) розм. злива, хлюща, хлющ. Словник синонімів Полюги
  2. дощ — дощ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. дощ — д. дощовиця, моква; (як з відра) злива, (з громом) гроза; (дрібний з туманом) мряка, мжичка, мигичка, мрячка; (дощова погода) сльота, д. плюта; (питань) потік, град; дощик, дощичок. Словник синонімів Караванського
  4. дощ — [дошч] доушчу, ор. -шчем, м. (на) доушч'і, р. мн. доушч'іў Орфоепічний словник української мови
  5. дощ — -у, ч. 1》 Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Кислотний дощ — дощ, який містить сірчану кислоту. Курячий (сліпий) дощ — короткочасний дощ у сонячний день. 2》 перен., чого, з означенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дощ — дощ: ◊ пасу́є як свини́ в дощ → пасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. дощ — Голий дощу не боїться. Бо його одяг не змокне. Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом. Легко видитися на терпіння інших, будучи безпечним. Дощ, замість піти де просять, пішов там, де сіно косять. Замість помогти, шкодить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. дощ — Дощавиця, дощик, дощик-накрапайчик, дощисько, дощичок, дощище, дощовиця, дощолий, дощопад, дощ-прийшлик, дощура, дощуряка, залива, злив, злива, імжа, капіж, капота, капотіж, капусняк (дрібний дощ), леля, лептавиця (сніг з дощем), лея, ливень, мгичка... Словник синонімів Вусика
  9. дощ — Вид атмосферних опадів, що складається з крапель води діаметром 0,5-5 мм; див. атмосферні опади. Універсальний словник-енциклопедія
  10. дощ — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Словник синонімів української мови
  11. дощ — Дощ, дощу́, -ще́ві, -ще́м; дощі́, -щі́в, -ща́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. дощ — ДОЩ, у́, ч. 1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Укр.. присл.., 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Л. Укр., III, 1952, 483); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  13. дощ — Дощ, -щу м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пищить, дощ як відром іллє, дощ як з коновки. Сильный дождь. Мнж. 164. Словник української мови Грінченка