дощаний

Дощаний, -а, -е

Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дощаний — дощани́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дощаний — -а, -е. Зробл. з дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дощаний — Доща́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дощаний — ДОЩАНИ́Й, а́, е́. Зробл. з дощок. І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187); На піщаних горбах виростали дощані будиночки геологів (Цюпа, Україна.., 1960, 216). Словник української мови в 11 томах