дощаний
ДОЩАНИ́Й, а́, е́. Зробл. з дощок.
І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187);
На піщаних горбах виростали дощані будиночки геологів (Цюпа, Україна.., 1960, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дощаний — дощани́й прикметник Орфографічний словник української мови
- дощаний — -а, -е. Зробл. з дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дощаний — Доща́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дощаний — Дощаний, -а, -е Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76. Словник української мови Грінченка