дощаний

ДОЩАНИ́Й, а́, е́. Зробл. з дощок.

І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187);

На піщаних горбах виростали дощані будиночки геологів (Цюпа, Україна.., 1960, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дощаний — дощани́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дощаний — -а, -е. Зробл. з дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дощаний — Доща́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дощаний — Дощаний, -а, -е Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76. Словник української мови Грінченка