дощаник

ДОЩА́НИК, а, ч., рідко. Невелике річкове плоскодонне судно або великий човен для перевезення вантажів.

23 травня 1736 року «Тобол» відійшов від Тобольська і взяв курс на північ; за ним йшло кілька дощаників з запасами провіанту (Видатні вітч. географи.., 1954, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дощаник — доща́ник іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дощаник — -а, ч., рідко. Невелике річкове плоскодонне судно або великий човен для перевезення вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови