дощаник
ДОЩА́НИК, а, ч., рідко. Невелике річкове плоскодонне судно або великий човен для перевезення вантажів.
23 травня 1736 року «Тобол» відійшов від Тобольська і взяв курс на північ; за ним йшло кілька дощаників з запасами провіанту (Видатні вітч. географи.., 1954, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me